Тримікс і Сайдмаунт чи безпечно поєднувати ці дві речі?
Дивлячись назад на 10 років, ми зможемо побачити, що спорт, який зветься «Дайвінг» розвивається експоненціально. Значний прогрес в декомпресійній науці, все більше нових технологічних рішень у питаннях комп’ютерів, планувальників і, нарешті, алгоритмів декомпресії та апаратних засобів. За ці роки ми бачимо, що технічний/ тримікс дайвінг став невід’ємною частиною рекреаційного дайвінгу, всі основні системи вертикального навчання запровадили навчання технічному дайвінгу.
Кілька років тому в “відкритій воді” з’явилась нова апаратна конфігурація-Сайдмаунт, хоча сама конфігурація, в концепції “відкритої води” молода, вона має коріння і традиції, що випливають з багатьох років печерних занурень. У світі рекреаційного дайвінгу вона з’явилася 3-4 роки тому. Вищезгаданий технічний дайвінг, який так сміливо зарекомендував себе в дайвінг-індустрії, починає все більше застосовувати конфігурацію Сайдмаунт.
З більш ніж 10-річним досвідом роботи в trimix зануренняx і 4-х років у конфігурації Сайдмаунт , я вирішив поєднати ці два елементи, зокрема тому, що в даний час важко знайти будь-які загальноприйняті стандарти та ідеї конфігурації Сайдмаунт, що використовуються в глибоких зануреннях.
Ця стаття має на меті представити мої пропозиції та ідеї для поєднання цих двох елементів, і, можливо, знайти відповіді на питання, чи має це сенс і чи може воно бути безпечним. Мої висновки поділяються на дві частини, перша буде намагатися порівняти традиційну технічну двохбалонну конфігурацію і власне Сайдмаунт. У другій частині я постараюся викласти власні висновки та ідеї з питань конфігурації обладнання для глибоких занурень у Сайдмаунт.
Конфігурація Бекмаунт проти Сайдмаунт в тримікс зануреннях.
Спочатку давайте визначимо, що мається на увазі під Бекмаунт і Сайдмаунт. Бекмаунт передбачає розташування газових резервуарів для дихання (одноциліндрового, двохциліндрового типу Твінсет тощо) на спині дайвера, як правило, у поєднанні з пристроєм управління плавучістю (наприклад, набір пластини з підвіскою і мішка). Для Сайдмаунт резервуари для дихання монтуються з боків дайвера, в той час як на спині є тільки пристрій управління плавучістю, як правило, набір Сайдмаунт типу.
У випадку комплекту Твінсет він складається з двох циліндрів, з’єднаних один з одним мостовим клапаном (маніфольдом). І це є з’єднувальний елемент системи трубопроводів, O-кілець, роздільного вентиля, і є найслабшим елементом цілого. Можуть виникнути ударні ситуації під водою або пошкодження в дорозі з негативним впливом на тип неконтрольованого витоку газа з колектора, що проявиться тільки під час занурення. У цьому випадку виконання процесу вентильного циклу може бути неадекватним (витік газу на сепараторі (маніфольді)). В цьому випадку дайвер в Бекмаунті мусить попросити газ з регулятора на довгому шланзі у партнера, тому конфігурація Твінсет – це конфігурація для дайвінгу в команді, що не завжди можливо. Дайвер у Сайдмаунті має два незалежних циліндра, що не з’єднані між собою, і пошкодження одного ніяк не впливає на інший що дає йому значно більшу незалежність.
Технічний тренінг часто проходить в теплих водах, для чого беремо сухий костюм з тонким утеплювачем. Під час навчання ми легко повертаємо вентилі автоматичними рухами. Після повернення додому, ми знаходимо час, щоб перевірити наші можливості в польських холодних водах. Більше товстіший утеплювач, можливо, додатковий жилет. І раптом виявляється, що ми ледве дотягуємось до вентилів кінчиками пальців у сухих рукавичках, спираючись ліктем однієї руки на іншу. У Сайдмаунт, циліндри знаходяться з боків дайвера, в основному під пахвами (злегка відтягнуті назад). Кожен дайвер може швидко і без «дивних фігур / позицій» досягати їх і обертати їх за значно коротший час, ніж дайвер у Твінсеті. Ми запитуємо себе, чи є ця різниця в швидкості повороту такого типу в 30 секунд значною? Для занурень на 40, 50 або 60 м, ймовірно, немає, але, оскільки ми знаходимося під водою на 120 м, секунди і хвилини дуже важливі, і кожна хвилина внизу означає більше часу декомпресії, і показання стрілки манометра, що майже ” на очах “рухається у напрямку цифри 0.
Відмова / аварія
Розглянемо стандартний тип аварійної ситуації збудження регулятора на вільне протікання, що виникає найчастіше через замерзання або механічні причини, наприклад. морська сіль або пісок (звичайний у зануреннях у солоних і теплих водах). У цьому випадку стандартна процедура в Твінсет говорить про обертання вентиля, з якого надходить витік, та перемикання на резервну систему (другий регулятор). Сайдмаунт дайвер просто повинен закрутити вентиль аварійного циліндра і продовжувати дихати з іншого. Можна припустити, що дайвер у БМ знаходиться в кращому положенні, тому що закриття одного вентиля завжди дає доступ до газу, що залишився в його обох циліндрах, а дайвер у СМ має лише половину (більше або менше). Загалом, було б так, якщо б не той факт, що в СМ ми маємо два незалежних виходи, дві незалежні процедури. Також ми можемо вирішити дихати з циліндра з регулятором з вільним витоком, щоб утилізувати газ з балона (технічне ручне керування або закриття і відкриття вентилів, як це робиться у випадку фріфлоу з декомпресійними або етапними циліндрами), або ми можемо вирішити проблему помінявши регулятор на циліндрі на працюючий. Всі циліндри в СМ знаходяться в межах легкої досяжності, вони «майже» доступні, як у нашого техніка, що робить обслуговування регулятора на своєму сервісному столі.
У разі виходу з ладу другої ступені регулятора, ми можемо звернутись до другої ступені і замінити аварійну на робочу (у нас їх багато), але тільки при використанні затягування другої ступені до шлангу з максимальною міцністю руки, без використання гайкових ключів. Завжди перевіряйте перед зануренням рівні затягнутості ІІ ступеній. У разі виходу з ладу I ступені ми можемо перекрутити весь регулятор з одного балона на інший під водою, і, незважаючи на ступінь затоплення, пристрій повинен працювати (особливо, якщо він поршневий). Звичайно, після такого занурення пристрій доведеться обслуговувати. У нас ще є один вихід , найважчий, це дихання безпосередньо з клапана циліндра … важко, але краще, ніж нічого. За винятком заміни першої або другої ступені, інші варіанти доступні тільки для дайверів у СМ, причому у Твінсеті практично вся наша донна дихальна система розташована на спині або на грані досяжності.
Обладнання: шланги, розташування циліндрів, кран, транспортування тощо.
Деякі з вас, можливо, задаються питанням, чому у СМ дайверів є такі довгі шланги, що вони такі незалежні? Вони існують так, що вони можуть бути цінними партнерами для БМ дайверів (Твінсет, один циліндр). Якщо у кого-небудь виникне непотрібне ускладнення.
Величезною перевагою конфігурації СМ є горизонтальне розташування циліндрів (по відношенню до нашої поверхні) відповідно до нашого силуету (циліндри), що дає набагато менший супротив потоку і на великих глибинах є одним з найважливіших елементів.
Чи можна застосовувати методики розташування циліндрів уздовж корпусу з конфігурацією типу Твінсет? Напевно, так, але це вимагає використання системи з декількох D-кілець, відмінної від звичайної форми, що за поточного типу моди конфігурації “DIR” є «нете», і в якій частіше всього тренують студентів у системі Твінсет тільки з двома D-кільцями, кожен може спробувати і вибрати те, що краще йому.
Дуже приємна перевага СМ полягає в тому, що під час тривалої декомпресії, особливо в піску на мілководді, можна зняти більшу частину танків і покласти їх в очікуванні кінця занурення … можливо, це здається смішним, але після 2-3 годин декомпресії на 6 м зменшення кожного грама зайвої ваги коштує золота.
Що відбувається з циліндрами на поверхні, тому що дайвінг це не тільки під водою, а ще потрібно дістатися до води. У нинішній “офісній” цивілізації все більше людей скаржаться на болі в спині і намагаються полегшити навантаження на неї. Носіння Твінсет це виклик, особливо якщо ви тендітна леді, а до води треба діставатися вузьким шляхом між деревами. У випадку з СМ ми носимо балон за балоном по черзі, хіба це не легше?
Я часто пірнаю в Балтійському морі з великого надувного човна (RIB), надягнути Твінсет і піднятися у бурхливому морі без допомоги іншої людини дуже складно. З СМ ми сидимо на надувному борті і самостійно приєднуємо один танк за другим … і знову ми самодостатні ?
Перш ніж ми підемо в воду, ми повинні її досягти. Твінсет вимагає обережного транспортування у багажнику автомобіля / причепі, краще на дні і в горизонтальному положенні, та все рівно існує вірогідність того, що баласт може пошкодити маніфольд. У СМ існують два окремих циліндра, як і де ми їх ставимо не має значення, циліндр має один вентиль, котрий досить важко пошкодити (хоча це теоретично можливо ?)
Що таке глибоке занурення нижче 100 м? Соло або в команді?
Особисто я вірю і передаю ці знання моїм слухачам, що технічний дайвінг можна робити тільки в команді. Ми повинні усвідомити, що на таких великих глибинах дайвери залежать тільки від себе, немає рятувальної служби там так далеко і глибоко, і найважливішим, а також найбільшим, що підлягає невдачі серед всіх частин цієї головоломки є … керівник. Наслідки азотного наркозу і перенавантаження, отруєння CO2 або дії самої глибини завжди є такими, що супроводжують кожний глибокий дайв. Питання в тому як навчитися з цим впоратися. І ось для нас дуже важливий момент – якщо ми маємо будь-яку надзвичайну ситуацію, ми маємо справлятися з нею завжди, допомагаючи собі, але той факт, що ми можемо побачити поруч нашого партнера, є дивовижною силою … Отже: самодостатність, але завжди в команді. І такий самодостатній дайвер в СМ, трохи більше, ніж дайвер у БМ.
Підводячи підсумок, я не хотів переконувати будь-кого до Сайдмаунт як єдину правильну конфігурацію, оскільки це не так. Весь час я провожу багато тренувань для дайверів у Твінсет, це велика і безпечна конфігурація, звичайно, якщо знати, як правильно впоратися з нею. У своїй статті я просто хотів показати, що це неправда, що Сайдмаунт не підходить для глибоких занурень, він підходить для більшості, і навіть те, що я показав вище, має деякі незначні переваги, навіть якщо символічні, але коли ми глибоко в воді, ці символи можуть дати нам більше шансів на виживання.
Cezary “Czaro” Abramowski
TDI Sidemount Instructor Trainer